From геоло́гія (heolóhija) + -і́чний (-íčnyj). Compare Russian геологи́ческий (geologíčeskij), Belarusian геалагі́чны (hjealahíčny), Polish geologiczny.
геологі́чний • (heolohíčnyj) (adverb геологі́чно)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | геологі́чний heolohíčnyj |
геологі́чне heolohíčne |
геологі́чна heolohíčna |
геологі́чні heolohíčni | |
| genitive | геологі́чного heolohíčnoho |
геологі́чної heolohíčnoji |
геологі́чних heolohíčnyx | ||
| dative | геологі́чному heolohíčnomu |
геологі́чній heolohíčnij |
геологі́чним heolohíčnym | ||
| accusative | animate | геологі́чного heolohíčnoho |
геологі́чне heolohíčne |
геологі́чну heolohíčnu |
геологі́чних heolohíčnyx |
| inanimate | геологі́чний heolohíčnyj |
геологі́чні heolohíčni | |||
| instrumental | геологі́чним heolohíčnym |
геологі́чною heolohíčnoju |
геологі́чними heolohíčnymy | ||
| locative | геологі́чному, геологі́чнім heolohíčnomu, heolohíčnim |
геологі́чній heolohíčnij |
геологі́чних heolohíčnyx | ||