діяло́г or дія́лог • (dijalóh or dijáloh) m inan (genitive діяло́гу or дія́логу, nominative plural діяло́ги or дія́логи, genitive plural діяло́гів or дія́логів, relational adjective діяло́жний or діяло́говий or діялогі́чний)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | діяло́г, дія́лог dijalóh, dijáloh |
діяло́ги, дія́логи dijalóhy, dijálohy |
| genitive | діяло́гу, дія́логу dijalóhu, dijálohu |
діяло́гів, дія́логів dijalóhiv, dijálohiv |
| dative | діяло́гові, діяло́гу, дія́логові, дія́логу dijalóhovi, dijalóhu, dijálohovi, dijálohu |
діяло́гам, дія́логам dijalóham, dijáloham |
| accusative | діяло́г, дія́лог dijalóh, dijáloh |
діяло́ги, дія́логи dijalóhy, dijálohy |
| instrumental | діяло́гом, дія́логом dijalóhom, dijálohom |
діяло́гами, дія́логами dijalóhamy, dijálohamy |
| locative | діяло́гу, діяло́зі, дія́логу, дія́лозі dijalóhu, dijalózi, dijálohu, dijálozi |
діяло́гах, дія́логах dijalóhax, dijálohax |
| vocative | діяло́гу, дія́логу dijalóhu, dijálohu |
діяло́ги, дія́логи dijalóhy, dijálohy |