From законода́вець (zakonodávecʹ, “legislator, lawmaker”) + -ий (-yj, adjective-forming suffix). Compare Belarusian заканада́ўчы (zakanadáŭčy).
законода́вчий • (zakonodávčyj) (adverb законода́вчо)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | законода́вчий zakonodávčyj |
законода́вче zakonodávče |
законода́вча zakonodávča |
законода́вчі zakonodávči | |
| genitive | законода́вчого zakonodávčoho |
законода́вчої zakonodávčoji |
законода́вчих zakonodávčyx | ||
| dative | законода́вчому zakonodávčomu |
законода́вчій zakonodávčij |
законода́вчим zakonodávčym | ||
| accusative | animate | законода́вчого zakonodávčoho |
законода́вче zakonodávče |
законода́вчу zakonodávču |
законода́вчих zakonodávčyx |
| inanimate | законода́вчий zakonodávčyj |
законода́вчі zakonodávči | |||
| instrumental | законода́вчим zakonodávčym |
законода́вчою zakonodávčoju |
законода́вчими zakonodávčymy | ||
| locative | законода́вчому, законода́вчім zakonodávčomu, zakonodávčim |
законода́вчій zakonodávčij |
законода́вчих zakonodávčyx | ||