From зо́внішній (zóvnišnij, “foreign”) + -о- (-o-) + полі́тика (polítyka, “policy”) + -и́чний (-ýčnyj).[1] Compare Russian внешнеполити́ческий (vnešnepolitíčeskij), Belarusian знешнепаліты́чны (znješnjepalitýčny).
зовнішньополіти́чний • (zovnišnʹopolitýčnyj)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | зовнішньополіти́чний zovnišnʹopolitýčnyj |
зовнішньополіти́чне zovnišnʹopolitýčne |
зовнішньополіти́чна zovnišnʹopolitýčna |
зовнішньополіти́чні zovnišnʹopolitýčni | |
genitive | зовнішньополіти́чного zovnišnʹopolitýčnoho |
зовнішньополіти́чної zovnišnʹopolitýčnoji |
зовнішньополіти́чних zovnišnʹopolitýčnyx | ||
dative | зовнішньополіти́чному zovnišnʹopolitýčnomu |
зовнішньополіти́чній zovnišnʹopolitýčnij |
зовнішньополіти́чним zovnišnʹopolitýčnym | ||
accusative | animate | зовнішньополіти́чного zovnišnʹopolitýčnoho |
зовнішньополіти́чне zovnišnʹopolitýčne |
зовнішньополіти́чну zovnišnʹopolitýčnu |
зовнішньополіти́чних zovnišnʹopolitýčnyx |
inanimate | зовнішньополіти́чний zovnišnʹopolitýčnyj |
зовнішньополіти́чні zovnišnʹopolitýčni | |||
instrumental | зовнішньополіти́чним zovnišnʹopolitýčnym |
зовнішньополіти́чною zovnišnʹopolitýčnoju |
зовнішньополіти́чними zovnišnʹopolitýčnymy | ||
locative | зовнішньополіти́чному, зовнішньополіти́чнім zovnišnʹopolitýčnomu, zovnišnʹopolitýčnim |
зовнішньополіти́чній zovnišnʹopolitýčnij |
зовнішньополіти́чних zovnišnʹopolitýčnyx |