коко́тка • (kokótka) f anim (genitive коко́тки, nominative plural коко́тки, genitive plural коко́ток)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | коко́тка kokótka |
коко́тки kokótki |
genitive | коко́тки kokótki |
коко́ток kokótok |
dative | коко́тке kokótke |
коко́ткам kokótkam |
accusative | коко́тку kokótku |
коко́ток kokótok |
instrumental | коко́ткой, коко́ткою kokótkoj, kokótkoju |
коко́тками kokótkami |
prepositional | коко́тке kokótke |
коко́тках kokótkax |