літу́н • (litún) m pers (genitive літуна́, nominative plural літуни́, genitive plural літуні́в)
For definitions 1 and 3
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | літу́н litún |
літуни́ lituný |
genitive | літуна́ lituná |
літуні́в litunív |
dative | літуно́ві, літуну́ litunóvi, litunú |
літуна́м litunám |
accusative | літуна́ lituná |
літуні́в litunív |
instrumental | літуно́м litunóm |
літуна́ми litunámy |
locative | літуно́ві, літуні́ litunóvi, lituní |
літуна́х litunáx |
vocative | літу́не litúne |
літуни́ lituný |
For definition 2
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | літу́н litún |
літуни́ lituný |
genitive | літуна́ lituná |
літуні́в litunív |
dative | літуно́ві, літуну́ litunóvi, litunú |
літуна́м litunám |
accusative | літу́н litún |
літуни́ lituný |
instrumental | літуно́м litunóm |
літуна́ми litunámy |
locative | літуні́ lituní |
літуна́х litunáx |
vocative | літу́не litúne |
літуни́ lituný |