From Proto-Slavic *mьňьjь, from Proto-Indo-European *mey- (“small, little”), whence English minor.
ме́нший • (ménšyj)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | ме́нший ménšyj |
ме́нше ménše |
ме́нша ménša |
ме́нші ménši | |
genitive | ме́ншого ménšoho |
ме́ншої ménšoji |
ме́нших ménšyx | ||
dative | ме́ншому ménšomu |
ме́ншій ménšij |
ме́ншим ménšym | ||
accusative | animate | ме́ншого ménšoho |
ме́нше ménše |
ме́ншу ménšu |
ме́нших ménšyx |
inanimate | ме́нший ménšyj |
ме́нші ménši | |||
instrumental | ме́ншим ménšym |
ме́ншою ménšoju |
ме́ншими ménšymy | ||
locative | ме́ншому, ме́ншім ménšomu, ménšim |
ме́ншій ménšij |
ме́нших ménšyx |