мокро́та • (mokróta) f inan (genitive мокро́ты, nominative plural мокро́ты, genitive plural мокро́т)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | мокро́та mokróta |
мокро́ты mokróty |
genitive | мокро́ты mokróty |
мокро́т mokrót |
dative | мокро́те mokróte |
мокро́там mokrótam |
accusative | мокро́ту mokrótu |
мокро́ты mokróty |
instrumental | мокро́той, мокро́тою mokrótoj, mokrótoju |
мокро́тами mokrótami |
prepositional | мокро́те mokróte |
мокро́тах mokrótax |
мокрота́ • (mokrotá) f inan (genitive мокроты́, nominative plural мокро́ты, genitive plural мокро́т)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | мокрота́ mokrotá |
мокро́ты mokróty |
genitive | мокроты́ mokrotý |
мокро́т mokrót |
dative | мокроте́ mokroté |
мокро́там mokrótam |
accusative | мокроту́ mokrotú |
мокро́ты mokróty |
instrumental | мокрото́й, мокрото́ю mokrotój, mokrotóju |
мокро́тами mokrótami |
prepositional | мокроте́ mokroté |
мокро́тах mokrótax |