Possibly from German Musikant. Cognate with Russian музыка́нт (muzykánt), Polish muzykant.
музика́нт • (muzykánt) m pers (genitive музика́нта, nominative plural музика́нти, genitive plural музика́нтів, feminine музика́нтка)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | музика́нт muzykánt |
музика́нти muzykánty |
genitive | музика́нта muzykánta |
музика́нтів muzykántiv |
dative | музика́нтові, музика́нту muzykántovi, muzykántu |
музика́нтам muzykántam |
accusative | музика́нта muzykánta |
музика́нтів muzykántiv |
instrumental | музика́нтом muzykántom |
музика́нтами muzykántamy |
locative | музика́нтові, музика́нті muzykántovi, muzykánti |
музика́нтах muzykántax |
vocative | музика́нте muzykánte |
музика́нти muzykánty |