From не- (ne-, “un-”) + зви́чний (zvýčnyj, “usual”).
незви́чний • (nezvýčnyj) (adverb незви́чно)
singular | plural | ||||
---|---|---|---|---|---|
masculine | neuter | feminine | |||
nominative | незви́чний nezvýčnyj |
незви́чне nezvýčne |
незви́чна nezvýčna |
незви́чні nezvýčni | |
genitive | незви́чного nezvýčnoho |
незви́чної nezvýčnoji |
незви́чних nezvýčnyx | ||
dative | незви́чному nezvýčnomu |
незви́чній nezvýčnij |
незви́чним nezvýčnym | ||
accusative | animate | незви́чного nezvýčnoho |
незви́чне nezvýčne |
незви́чну nezvýčnu |
незви́чних nezvýčnyx |
inanimate | незви́чний nezvýčnyj |
незви́чні nezvýčni | |||
instrumental | незви́чним nezvýčnym |
незви́чною nezvýčnoju |
незви́чними nezvýčnymy | ||
locative | незви́чному, незви́чнім nezvýčnomu, nezvýčnim |
незви́чній nezvýčnij |
незви́чних nezvýčnyx |