From Нідерла́нди (Niderlándy) + -ець (-ecʹ). Compare Russian нидерла́ндец (niderlándec), Belarusian нідэрла́ндзец (niderlándzjec).
нідерла́ндець • (niderlándecʹ) m pers (genitive нідерла́ндця, nominative plural нідерла́ндці, genitive plural нідерла́ндців, feminine нідерла́ндка)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | нідерла́ндець niderlándecʹ |
нідерла́ндці niderlándci |
genitive | нідерла́ндця niderlándcja |
нідерла́ндців niderlándciv |
dative | нідерла́ндцеві, нідерла́ндцю niderlándcevi, niderlándcju |
нідерла́ндцям niderlándcjam |
accusative | нідерла́ндця niderlándcja |
нідерла́ндців niderlándciv |
instrumental | нідерла́ндцем niderlándcem |
нідерла́ндцями niderlándcjamy |
locative | нідерла́ндцеві, нідерла́ндцю, нідерла́ндці niderlándcevi, niderlándcju, niderlándci |
нідерла́ндцях niderlándcjax |
vocative | нідерла́ндцю niderlándcju |
нідерла́ндці niderlándci |