From поко́ра (pokóra) + -ливий (-lyvyj).
покі́рливий • (pokírlyvyj) (adverb покі́рливо, abstract noun покі́рливість)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | покі́рливий pokírlyvyj |
покі́рливе pokírlyve |
покі́рлива pokírlyva |
покі́рливі pokírlyvi | |
| genitive | покі́рливого pokírlyvoho |
покі́рливої pokírlyvoji |
покі́рливих pokírlyvyx | ||
| dative | покі́рливому pokírlyvomu |
покі́рливій pokírlyvij |
покі́рливим pokírlyvym | ||
| accusative | animate | покі́рливого pokírlyvoho |
покі́рливе pokírlyve |
покі́рливу pokírlyvu |
покі́рливих pokírlyvyx |
| inanimate | покі́рливий pokírlyvyj |
покі́рливі pokírlyvi | |||
| instrumental | покі́рливим pokírlyvym |
покі́рливою pokírlyvoju |
покі́рливими pokírlyvymy | ||
| locative | покі́рливому, покі́рливім pokírlyvomu, pokírlyvim |
покі́рливій pokírlyvij |
покі́рливих pokírlyvyx | ||