Inherited from Old Ruthenian потрѣбный, потребный (potrěbnyj, potrebnyj), from Old Church Slavonic потрѣбьнъ (potrěbĭnŭ) and Old East Slavic потрѣбный (potrěbnyj) (from Old Church Slavonic), possibly later reinforced by Old Polish potrzebny. By surface analysis, потре́ба (potréba) + -ний (-nyj).
потрі́бний • (potríbnyj) (comparative потрі́бніший, superlative найпотрі́бніший, adverb потрі́бно, abstract noun потрі́бність)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | потрі́бний potríbnyj |
потрі́бне potríbne |
потрі́бна potríbna |
потрі́бні potríbni | |
genitive | потрі́бного potríbnoho |
потрі́бної potríbnoji |
потрі́бних potríbnyx | ||
dative | потрі́бному potríbnomu |
потрі́бній potríbnij |
потрі́бним potríbnym | ||
accusative | animate | потрі́бного potríbnoho |
потрі́бне potríbne |
потрі́бну potríbnu |
потрі́бних potríbnyx |
inanimate | потрі́бний potríbnyj |
потрі́бні potríbni | |||
instrumental | потрі́бним potríbnym |
потрі́бною potríbnoju |
потрі́бними potríbnymy | ||
locative | потрі́бному, потрі́бнім potríbnomu, potríbnim |
потрі́бній potríbnij |
потрі́бних potríbnyx | ||
short form | потрі́бен potríben |