(This etymology is missing or incomplete. Please add to it, or discuss it at the Etymology scriptorium.)
прикме́тник • (prykmétnyk) m inan (genitive прикме́тника, nominative plural прикме́тники, genitive plural прикме́тників)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | прикме́тник prykmétnyk |
прикме́тники prykmétnyky |
genitive | прикме́тника prykmétnyka |
прикме́тників prykmétnykiv |
dative | прикме́тникові, прикме́тнику prykmétnykovi, prykmétnyku |
прикме́тникам prykmétnykam |
accusative | прикме́тник prykmétnyk |
прикме́тники prykmétnyky |
instrumental | прикме́тником prykmétnykom |
прикме́тниками prykmétnykamy |
locative | прикме́тнику prykmétnyku |
прикме́тниках prykmétnykax |
vocative | прикме́тнику prykmétnyku |
прикме́тники prykmétnyky |