From прислі́вник (pryslívnyk, “adverb”) + -овий (-ovyj).
прислівнико́вий • (pryslivnykóvyj) (adverb прислівнико́во)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | прислівнико́вий pryslivnykóvyj |
прислівнико́ве pryslivnykóve |
прислівнико́ва pryslivnykóva |
прислівнико́ві pryslivnykóvi | |
genitive | прислівнико́вого pryslivnykóvoho |
прислівнико́вої pryslivnykóvoji |
прислівнико́вих pryslivnykóvyx | ||
dative | прислівнико́вому pryslivnykóvomu |
прислівнико́вій pryslivnykóvij |
прислівнико́вим pryslivnykóvym | ||
accusative | animate | прислівнико́вого pryslivnykóvoho |
прислівнико́ве pryslivnykóve |
прислівнико́ву pryslivnykóvu |
прислівнико́вих pryslivnykóvyx |
inanimate | прислівнико́вий pryslivnykóvyj |
прислівнико́ві pryslivnykóvi | |||
instrumental | прислівнико́вим pryslivnykóvym |
прислівнико́вою pryslivnykóvoju |
прислівнико́вими pryslivnykóvymy | ||
locative | прислівнико́вому, прислівнико́вім pryslivnykóvomu, pryslivnykóvim |
прислівнико́вій pryslivnykóvij |
прислівнико́вих pryslivnykóvyx |