про́мінь • (próminʹ) m inan (genitive про́меню, nominative plural про́мені, genitive plural про́менів)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | про́мінь próminʹ |
про́мені prómeni |
genitive | про́меню prómenju |
про́менів prómeniv |
dative | про́меневі, про́меню prómenevi, prómenju |
про́меням prómenjam |
accusative | про́мінь próminʹ |
про́мені prómeni |
instrumental | про́менем prómenem |
про́менями prómenjamy |
locative | про́меню, про́мені prómenju, prómeni |
про́менях prómenjax |
vocative | про́меню prómenju |
про́мені prómeni |