From проро́к (prorók) + -иця (-ycja). Compare Russian проро́чица (proróčica).
проро́чиця • (proróčycja) f pers (genitive проро́чиці, nominative plural проро́чиці, genitive plural проро́чиць, masculine проро́к)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | проро́чиця proróčycja |
проро́чиці proróčyci |
genitive | проро́чиці proróčyci |
проро́чиць proróčycʹ |
dative | проро́чиці proróčyci |
проро́чицям proróčycjam |
accusative | проро́чицю proróčycju |
проро́чиць proróčycʹ |
instrumental | проро́чицею proróčyceju |
проро́чицями proróčycjamy |
locative | проро́чиці proróčyci |
проро́чицях proróčycjax |
vocative | проро́чице proróčyce |
проро́чиці proróčyci |