From свій (svij) + -е- (-e-) + час (čas) + -ний (-nyj), in the sense of an action happening at "its (required or appropriate) time".
своєча́сний • (svoječásnyj)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | своєча́сний svoječásnyj |
своєча́сне svoječásne |
своєча́сна svoječásna |
своєча́сні svoječásni | |
| genitive | своєча́сного svoječásnoho |
своєча́сної svoječásnoji |
своєча́сних svoječásnyx | ||
| dative | своєча́сному svoječásnomu |
своєча́сній svoječásnij |
своєча́сним svoječásnym | ||
| accusative | animate | своєча́сного svoječásnoho |
своєча́сне svoječásne |
своєча́сну svoječásnu |
своєча́сних svoječásnyx |
| inanimate | своєча́сний svoječásnyj |
своєча́сні svoječásni | |||
| instrumental | своєча́сним svoječásnym |
своєча́сною svoječásnoju |
своєча́сними svoječásnymy | ||
| locative | своєча́сному, своєча́снім svoječásnomu, svoječásnim |
своєча́сній svoječásnij |
своєча́сних svoječásnyx | ||
| vocative | своєча́сний svoječásnyj |
своєча́сне svoječásne |
своєча́сна svoječásna |
своєча́сні svoječásni | |