From слух m (slux). (This etymology is missing or incomplete. Please add to it, or discuss it at the Etymology scriptorium.)
слухня́ний • (sluxnjányj) (adverb слухня́но, abstract noun слухня́ність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | слухня́ний sluxnjányj |
слухня́не sluxnjáne |
слухня́на sluxnjána |
слухня́ні sluxnjáni | |
| genitive | слухня́ного sluxnjánoho |
слухня́ної sluxnjánoji |
слухня́них sluxnjányx | ||
| dative | слухня́ному sluxnjánomu |
слухня́ній sluxnjánij |
слухня́ним sluxnjánym | ||
| accusative | animate | слухня́ного sluxnjánoho |
слухня́не sluxnjáne |
слухня́ну sluxnjánu |
слухня́них sluxnjányx |
| inanimate | слухня́ний sluxnjányj |
слухня́ні sluxnjáni | |||
| instrumental | слухня́ним sluxnjánym |
слухня́ною sluxnjánoju |
слухня́ними sluxnjánymy | ||
| locative | слухня́ному, слухня́нім sluxnjánomu, sluxnjánim |
слухня́ній sluxnjánij |
слухня́них sluxnjányx | ||