From уто́пія (utópija) + -і́чний (-íčnyj). Compare Russian утопи́ческий (utopíčeskij), Belarusian утапі́чны (utapíčny).
утопі́чний • (utopíčnyj) (abstract noun утопі́чність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | утопі́чний utopíčnyj |
утопі́чне utopíčne |
утопі́чна utopíčna |
утопі́чні utopíčni | |
| genitive | утопі́чного utopíčnoho |
утопі́чної utopíčnoji |
утопі́чних utopíčnyx | ||
| dative | утопі́чному utopíčnomu |
утопі́чній utopíčnij |
утопі́чним utopíčnym | ||
| accusative | animate | утопі́чного utopíčnoho |
утопі́чне utopíčne |
утопі́чну utopíčnu |
утопі́чних utopíčnyx |
| inanimate | утопі́чний utopíčnyj |
утопі́чні utopíčni | |||
| instrumental | утопі́чним utopíčnym |
утопі́чною utopíčnoju |
утопі́чними utopíčnymy | ||
| locative | утопі́чному, утопі́чнім utopíčnomu, utopíčnim |
утопі́чній utopíčnij |
утопі́чних utopíčnyx | ||
| vocative | утопі́чний utopíčnyj |
утопі́чне utopíčne |
утопі́чна utopíčna |
утопі́чні utopíčni | |