From Proto-Slavic *šьvьcь.
швець • (švecʹ) m pers (genitive шевця́, nominative plural шевці́, genitive plural шевці́в, relational adjective ше́вський)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | швець švecʹ |
шевці́ ševcí |
genitive | шевця́ ševcjá |
шевці́в ševcív |
dative | шевце́ві, шевцю́ ševcévi, ševcjú |
шевця́м ševcjám |
accusative | шевця́ ševcjá |
шевці́в ševcív |
instrumental | шевце́м ševcém |
шевця́ми ševcjámy |
locative | шевце́ві, шевцю́, шевці́ ševcévi, ševcjú, ševcí |
шевця́х ševcjáx |
vocative | ше́вче šévče |
шевці́ ševcí |