щоде́нник • (ščodénnyk) m inan (genitive щоде́нника, nominative plural щоде́нники, genitive plural щоде́нників)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | щоде́нник ščodénnyk |
щоде́нники ščodénnyky |
genitive | щоде́нника ščodénnyka |
щоде́нників ščodénnykiv |
dative | щоде́нникові, щоде́ннику ščodénnykovi, ščodénnyku |
щоде́нникам ščodénnykam |
accusative | щоде́нник ščodénnyk |
щоде́нники ščodénnyky |
instrumental | щоде́нником ščodénnykom |
щоде́нниками ščodénnykamy |
locative | щоде́ннику ščodénnyku |
щоде́нниках ščodénnykax |
vocative | щоде́ннику ščodénnyku |
щоде́нники ščodénnyky |