засновувати

Verbe dérivé de снувати, avec le préfixe за-.

засно́вувати zasnovuvaty \zɐsˈnɔwʊʋɐte\ imperfectif transitif de type 2a / perfectif : заснува́ти

1. Instituer, ériger, organiser.
2. (на чому) Constituer (sur tel ou tel principe).
   • У місті знайшлося ще з півдесятка таких людей, як він, і вони думали заснувати якесь товариство на “толстовських принципах”. : Dans la ville, il y avait une demi-douzaine d’autres personnes, comme lui, qui pensaient fonder une société basée sur les “principes de Tolstoï”.
3. Fonder, créer.
   • Року 1890 І. Франко, вкупі з другими, засновує радикальну партію, стає на її чолі. : En 1890, I. Franko, avec d’autres, crée le parti radical et en devient le chef.
4. Sécréter (une toile, en parlant d’une araignée).
5. (+ accusatif) Remplir, envelopper.
   • Тютюновий дим заснував усю кімнату, лампа чаділа немилосердно. : La fumée de tabac enveloppait toute la pièce, la lampe brûlait impitoyablement.

• Ukraine : écouter « засновувати  »