робочий

Adjectif dérivé de робота, robota (« travail »), avec le suffixe -ий, -yï, apparenté au russe рабочий, rabočiï.

робо́чий, robočyï \Prononciation ?\

1. De travail, qui concerne le travail, professionnel.
   • робочий настрій : ambiance de travail.
   • робочий стаж : stage professionnel.
   • робочий тиск пари : la pression de travail.
   • робочий хід : la course motrice.
2. Ouvré (inverse de férié).
3. (utilisé en tant que nom) Personne qui travaille, qui vit de son travail. Ou simplement, le travail lui-même.
   • Став хлопець рости-підростати і пішов батьковою і материною дорогою в робочі.

     Le garçon se mit à grandir et grandir encore, puis suivit le chemin de son père et de sa mère dans le travail.

4. (Zoologie) Relatif aux animaux qui effectuent un travail précis.
   • робоча худоба : une bête de somme.
   • робочa бджола (= бджілка) : une abeille ouvrière.
5. (Travail) Ouvrier.
   • робочі руки, робочa сила : la main-d’œuvre.

• (ouvré) будній, буденний, працівний, робітний
• (travailleur, laborieux) беручий, беручкий, працелюбний, працьовитий, роботящий, робучий, товкущий, трудовий, трудовитий, трудолюбний, трудолюбивий, трудящий, трудівливий
• (professionnel) робітничий, трудовий
• (en tant que nom, travailleur) заробітчанин (salarié), заробітчанка (salariée)
• (en tant que nom, apprenti travailleur) челядник (compagnon), челядниця (compagnonne)
• (actif) активний, дійовий, діючий, діяльний, ефективний, чинний

• Ukraine : écouter « робочий  »