From Антін (Antin) + -івна (-ivna).
Анто́нівна • (Antónivna) f pers (genitive Анто́нівни, nominative plural Анто́нівни, genitive plural Анто́нівен, masculine Анто́нович)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | Анто́нівна Antónivna |
Анто́нівни Antónivny |
genitive | Анто́нівни Antónivny |
Анто́нівен Antóniven |
dative | Анто́нівні Antónivni |
Анто́нівнам Antónivnam |
accusative | Анто́нівну Antónivnu |
Анто́нівен Antóniven |
instrumental | Анто́нівною Antónivnoju |
Анто́нівнами Antónivnamy |
locative | Анто́нівні Antónivni |
Анто́нівнах Antónivnax |
vocative | Анто́нівно Antónivno |
Анто́нівни Antónivny |