From коцюба́ (kocjubá, “firestick, poker”) + -ин (-yn) + -ський (-sʹkyj).
Коцюби́нський • (Kocjubýnsʹkyj) m pers (genitive Коцюби́нського, nominative plural Коцюби́нські, genitive plural Коцюби́нських, feminine Коцюби́нська)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | Коцюби́нський Kocjubýnsʹkyj |
Коцюби́нські Kocjubýnsʹki |
genitive | Коцюби́нського Kocjubýnsʹkoho |
Коцюби́нських Kocjubýnsʹkyx |
dative | Коцюби́нському Kocjubýnsʹkomu |
Коцюби́нським Kocjubýnsʹkym |
accusative | Коцюби́нського Kocjubýnsʹkoho |
Коцюби́нських Kocjubýnsʹkyx |
instrumental | Коцюби́нським Kocjubýnsʹkym |
Коцюби́нськими Kocjubýnsʹkymy |
locative | Коцюби́нському, Коцюби́нськім Kocjubýnsʹkomu, Kocjubýnsʹkim |
Коцюби́нських Kocjubýnsʹkyx |
vocative | Коцюби́нський Kocjubýnsʹkyj |
Коцюби́нські Kocjubýnsʹki |