From автоно́мія (avtonómija) + -ний (-nyj). Compare Russian автоно́мный (avtonómnyj), Belarusian аўтано́мны (aŭtanómny).
автоно́мний • (avtonómnyj) (adverb автоно́мно, abstract noun автоно́мність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | автоно́мний avtonómnyj |
автоно́мне avtonómne |
автоно́мна avtonómna |
автоно́мні avtonómni | |
| genitive | автоно́много avtonómnoho |
автоно́мної avtonómnoji |
автоно́мних avtonómnyx | ||
| dative | автоно́мному avtonómnomu |
автоно́мній avtonómnij |
автоно́мним avtonómnym | ||
| accusative | animate | автоно́много avtonómnoho |
автоно́мне avtonómne |
автоно́мну avtonómnu |
автоно́мних avtonómnyx |
| inanimate | автоно́мний avtonómnyj |
автоно́мні avtonómni | |||
| instrumental | автоно́мним avtonómnym |
автоно́мною avtonómnoju |
автоно́мними avtonómnymy | ||
| locative | автоно́мному, автоно́мнім avtonómnomu, avtonómnim |
автоно́мній avtonómnij |
автоно́мних avtonómnyx | ||
| vocative | автоно́мний avtonómnyj |
автоно́мне avtonómne |
автоно́мна avtonómna |
автоно́мні avtonómni | |