From само- (samo-) + стоя́ти (stojáty) + -ний (-nyj). Compare Russian самостоя́тельный (samostojátelʹnyj), Belarusian самасто́йны (samastójny).
самості́йний • (samostíjnyj) (adverb самості́йно, abstract noun самості́йність)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | самості́йний samostíjnyj |
самості́йне samostíjne |
самості́йна samostíjna |
самості́йні samostíjni | |
genitive | самості́йного samostíjnoho |
самості́йної samostíjnoji |
самості́йних samostíjnyx | ||
dative | самості́йному samostíjnomu |
самості́йній samostíjnij |
самості́йним samostíjnym | ||
accusative | animate | самості́йного samostíjnoho |
самості́йне samostíjne |
самості́йну samostíjnu |
самості́йних samostíjnyx |
inanimate | самості́йний samostíjnyj |
самості́йні samostíjni | |||
instrumental | самості́йним samostíjnym |
самості́йною samostíjnoju |
самості́йними samostíjnymy | ||
locative | самості́йному, самості́йнім samostíjnomu, samostíjnim |
самості́йній samostíjnij |
самості́йних samostíjnyx |