From а́ві́а- (ávía-, “air-”, prefix) + те́хнік (téxnik, “technician”, noun).
авіате́хнік • (aviatéxnik) m pers (genitive авіате́хніка, nominative plural авіате́хніки, genitive plural авіате́хніків)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | авіате́хнік aviatéxnik |
авіате́хніки aviatéxniky |
genitive | авіате́хніка aviatéxnika |
авіате́хніків aviatéxnikiv |
dative | авіате́хнікові, авіате́хніку aviatéxnikovi, aviatéxniku |
авіате́хнікам aviatéxnikam |
accusative | авіате́хніка aviatéxnika |
авіате́хніків aviatéxnikiv |
instrumental | авіате́хніком aviatéxnikom |
авіате́хніками aviatéxnikamy |
locative | авіате́хнікові, авіате́хніку aviatéxnikovi, aviatéxniku |
авіате́хніках aviatéxnikax |
vocative | авіате́хніку aviatéxniku |
авіате́хніки aviatéxniky |