авіоте́хнік • (aviotéxnik) m pers (genitive авіоте́хніка, nominative plural авіоте́хніки, genitive plural авіоте́хніків)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | авіоте́хнік aviotéxnik |
авіоте́хніки aviotéxniky |
genitive | авіоте́хніка aviotéxnika |
авіоте́хніків aviotéxnikiv |
dative | авіоте́хнікові, авіоте́хніку aviotéxnikovi, aviotéxniku |
авіоте́хнікам aviotéxnikam |
accusative | авіоте́хніка aviotéxnika |
авіоте́хніків aviotéxnikiv |
instrumental | авіоте́хніком aviotéxnikom |
авіоте́хніками aviotéxnikamy |
locative | авіоте́хнікові, авіоте́хніку aviotéxnikovi, aviotéxniku |
авіоте́хніках aviotéxnikax |
vocative | авіоте́хніку aviotéxniku |
авіоте́хніки aviotéxniky |