Borrowed from Latin assignātiō.
асигна́ція • (asyhnácija) f inan (genitive асигна́ції, nominative plural асигна́ції, genitive plural асигна́цій, relational adjective асигнаці́йний)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | асигна́ція asyhnácija |
асигна́ції asyhnáciji |
genitive | асигна́ції asyhnáciji |
асигна́цій asyhnácij |
dative | асигна́ції asyhnáciji |
асигна́ціям asyhnácijam |
accusative | асигна́цію asyhnáciju |
асигна́ції asyhnáciji |
instrumental | асигна́цією asyhnácijeju |
асигна́ціями asyhnácijamy |
locative | асигна́ції asyhnáciji |
асигна́ціях asyhnácijax |
vocative | асигна́ціє asyhnácije |
асигна́ції asyhnáciji |