From без- (bez-) + особа (osoba) + -ний (-nyj).
безосі́бний • (bezosíbnyj) (adverb безосі́бно)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | безосі́бний bezosíbnyj |
безосі́бне bezosíbne |
безосі́бна bezosíbna |
безосі́бні bezosíbni | |
| genitive | безосі́бного bezosíbnoho |
безосі́бної bezosíbnoji |
безосі́бних bezosíbnyx | ||
| dative | безосі́бному bezosíbnomu |
безосі́бній bezosíbnij |
безосі́бним bezosíbnym | ||
| accusative | animate | безосі́бного bezosíbnoho |
безосі́бне bezosíbne |
безосі́бну bezosíbnu |
безосі́бних bezosíbnyx |
| inanimate | безосі́бний bezosíbnyj |
безосі́бні bezosíbni | |||
| instrumental | безосі́бним bezosíbnym |
безосі́бною bezosíbnoju |
безосі́бними bezosíbnymy | ||
| locative | безосі́бному, безосі́бнім bezosíbnomu, bezosíbnim |
безосі́бній bezosíbnij |
безосі́бних bezosíbnyx | ||
| vocative | безосі́бний bezosíbnyj |
безосі́бне bezosíbne |
безосі́бна bezosíbna |
безосі́бні bezosíbni | |
безосі́бний • (bezosíbnyj) m pers (genitive безосі́бного, nominative plural безосі́бні, genitive plural безосі́бних) (nominalized)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | безосі́бний bezosíbnyj |
безосі́бні bezosíbni |
| genitive | безосі́бного bezosíbnoho |
безосі́бних bezosíbnyx |
| dative | безосі́бному bezosíbnomu |
безосі́бним bezosíbnym |
| accusative | безосі́бного bezosíbnoho |
безосі́бних bezosíbnyx |
| instrumental | безосі́бним bezosíbnym |
безосі́бними bezosíbnymy |
| locative | безосі́бному, безосі́бнім bezosíbnomu, bezosíbnim |
безосі́бних bezosíbnyx |
| vocative | безосі́бний bezosíbnyj |
безосі́бні bezosíbni |