Inherited from Proto-Slavic *brъněti
брині́ти • (bryníty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | брині́ти, брині́ть bryníty, brynítʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | бринячи́ brynjačý |
брині́вши brynívšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
бриню́ brynjú |
бу́ду брині́ти, бу́ду брині́ть, брині́тиму búdu bryníty, búdu brynítʹ, brynítymu |
| 2nd singular ти |
брини́ш brynýš |
бу́деш брині́ти, бу́деш брині́ть, брині́тимеш búdeš bryníty, búdeš brynítʹ, brynítymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
брини́ть brynýtʹ |
бу́де брині́ти, бу́де брині́ть, брині́тиме búde bryníty, búde brynítʹ, brynítyme |
| 1st plural ми |
брини́м, бринимо́ bryným, brynymó |
бу́демо брині́ти, бу́демо брині́ть, брині́тимемо, брині́тимем búdemo bryníty, búdemo brynítʹ, brynítymemo, brynítymem |
| 2nd plural ви |
брините́ brynyté |
бу́дете брині́ти, бу́дете брині́ть, брині́тимете búdete bryníty, búdete brynítʹ, brynítymete |
| 3rd plural вони |
бриня́ть brynjátʹ |
бу́дуть брині́ти, бу́дуть брині́ть, брині́тимуть búdutʹ bryníty, búdutʹ brynítʹ, brynítymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | брині́м, брині́мо bryním, brynímo |
| second-person | брини́ bryný |
брині́ть brynítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
брині́в brynív |
брині́ли bryníly |
| feminine я / ти / вона |
брині́ла bryníla | |
| neuter воно |
брині́ло brynílo | |