From Брита́нія (Brytánija, “Britain”, proper noun) + -ець (-ecʹ, suffix).
брита́нець • (brytánecʹ) m pers (genitive брита́нця, nominative plural брита́нці, genitive plural брита́нців, feminine брита́нка)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | брита́нець brytánecʹ |
брита́нці brytánci |
genitive | брита́нця brytáncja |
брита́нців brytánciv |
dative | брита́нцеві, брита́нцю brytáncevi, brytáncju |
брита́нцям brytáncjam |
accusative | брита́нця brytáncja |
брита́нців brytánciv |
instrumental | брита́нцем brytáncem |
брита́нцями brytáncjamy |
locative | брита́нцеві, брита́нцю, брита́нці brytáncevi, brytáncju, brytánci |
брита́нцях brytáncjax |
vocative | брита́нцю brytáncju |
брита́нці brytánci |