бріта́нець • (británecʹ) m pers (genitive бріта́нця, nominative plural бріта́нці, genitive plural бріта́нців, feminine бріта́нка)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | бріта́нець británecʹ |
бріта́нці británci |
genitive | бріта́нця británcja |
бріта́нців británciv |
dative | бріта́нцеві, бріта́нцю británcevi, británcju |
бріта́нцям británcjam |
accusative | бріта́нця británcja |
бріта́нців británciv |
instrumental | бріта́нцем británcem |
бріта́нцями británcjamy |
locative | бріта́нцеві, бріта́нцю, бріта́нці británcevi, británcju, británci |
бріта́нцях británcjax |
vocative | бріта́нцю británcju |
бріта́нці británci |