From Proto-Slavic *vьrtěti.
верті́ти • (vertíty) impf (perfective поверті́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | верті́ти, верті́ть vertíty, vertítʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ве́рчений vérčenyj impersonal: ве́рчено vérčeno |
| adverbial | ве́ртячи vértjačy |
верті́вши vertívšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
верчу́ verčú |
бу́ду верті́ти, бу́ду верті́ть, верті́тиму búdu vertíty, búdu vertítʹ, vertítymu |
| 2nd singular ти |
ве́ртиш vértyš |
бу́деш верті́ти, бу́деш верті́ть, верті́тимеш búdeš vertíty, búdeš vertítʹ, vertítymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
ве́ртить vértytʹ |
бу́де верті́ти, бу́де верті́ть, верті́тиме búde vertíty, búde vertítʹ, vertítyme |
| 1st plural ми |
ве́ртим, ве́ртимо vértym, vértymo |
бу́демо верті́ти, бу́демо верті́ть, верті́тимемо, верті́тимем búdemo vertíty, búdemo vertítʹ, vertítymemo, vertítymem |
| 2nd plural ви |
ве́ртите vértyte |
бу́дете верті́ти, бу́дете верті́ть, верті́тимете búdete vertíty, búdete vertítʹ, vertítymete |
| 3rd plural вони |
ве́ртять vértjatʹ |
бу́дуть верті́ти, бу́дуть верті́ть, верті́тимуть búdutʹ vertíty, búdutʹ vertítʹ, vertítymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | верті́м, верті́мо vertím, vertímo |
| second-person | верти́ vertý |
верті́ть vertítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
верті́в vertív |
верті́ли vertíly |
| feminine я / ти / вона |
верті́ла vertíla | |
| neuter воно |
верті́ло vertílo | |