From ви́- (vý-) + дряпати (drjapaty)
ви́дряпати • (výdrjapaty) pf (imperfective видря́пувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́дряпати, ви́дряпать výdrjapaty, výdrjapatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ви́дряпаний výdrjapanyj impersonal: ви́дряпано výdrjapano |
| adverbial | — | ви́дряпавши výdrjapavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́дряпаю výdrjapaju |
| 2nd singular ти |
— | ви́дряпаєш výdrjapaješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́дряпає výdrjapaje |
| 1st plural ми |
— | ви́дряпаєм, ви́дряпаємо výdrjapajem, výdrjapajemo |
| 2nd plural ви |
— | ви́дряпаєте výdrjapajete |
| 3rd plural вони |
— | ви́дряпають výdrjapajutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́дряпаймо výdrjapajmo |
| second-person | ви́дряпай výdrjapaj |
ви́дряпайте výdrjapajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́дряпав výdrjapav |
ви́дряпали výdrjapaly |
| feminine я / ти / вона |
ви́дряпала výdrjapala | |
| neuter воно |
ви́дряпало výdrjapalo | |