From вимовля́ти (vymovljáty) + -ся (-sja)
вимовля́тися • (vymovljátysja) impf (perfective ви́мовитися)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вимовля́тися, вимовля́тись, вимовля́ться vymovljátysja, vymovljátysʹ, vymovljátʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | вимовля́ючись vymovljájučysʹ |
вимовля́вшись vymovljávšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вимовля́юся, вимовля́юсь vymovljájusja, vymovljájusʹ |
бу́ду вимовля́тися, бу́ду вимовля́тись, бу́ду вимовля́ться, вимовля́тимусь, вимовля́тимуся búdu vymovljátysja, búdu vymovljátysʹ, búdu vymovljátʹsja, vymovljátymusʹ, vymovljátymusja |
| 2nd singular ти |
вимовля́єшся vymovljáješsja |
бу́деш вимовля́тися, бу́деш вимовля́тись, бу́деш вимовля́ться, вимовля́тимешся búdeš vymovljátysja, búdeš vymovljátysʹ, búdeš vymovljátʹsja, vymovljátymešsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
вимовля́ється vymovljájetʹsja |
бу́де вимовля́тися, бу́де вимовля́тись, бу́де вимовля́ться, вимовля́тиметься búde vymovljátysja, búde vymovljátysʹ, búde vymovljátʹsja, vymovljátymetʹsja |
| 1st plural ми |
вимовля́ємся, вимовля́ємося, вимовля́ємось vymovljájemsja, vymovljájemosja, vymovljájemosʹ |
бу́демо вимовля́тися, бу́демо вимовля́тись, бу́демо вимовля́ться, вимовля́тимемось, вимовля́тимемося, вимовля́тимемся búdemo vymovljátysja, búdemo vymovljátysʹ, búdemo vymovljátʹsja, vymovljátymemosʹ, vymovljátymemosja, vymovljátymemsja |
| 2nd plural ви |
вимовля́єтеся, вимовля́єтесь vymovljájetesja, vymovljájetesʹ |
бу́дете вимовля́тися, бу́дете вимовля́тись, бу́дете вимовля́ться, вимовля́тиметесь, вимовля́тиметеся búdete vymovljátysja, búdete vymovljátysʹ, búdete vymovljátʹsja, vymovljátymetesʹ, vymovljátymetesja |
| 3rd plural вони |
вимовля́ються vymovljájutʹsja |
бу́дуть вимовля́тися, бу́дуть вимовля́тись, бу́дуть вимовля́ться, вимовля́тимуться búdutʹ vymovljátysja, búdutʹ vymovljátysʹ, búdutʹ vymovljátʹsja, vymovljátymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вимовля́ймося, вимовля́ймось vymovljájmosja, vymovljájmosʹ |
| second-person | вимовля́йся, вимовля́йсь vymovljájsja, vymovljájsʹ |
вимовля́йтеся, вимовля́йтесь vymovljájtesja, vymovljájtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вимовля́вся, вимовля́всь vymovljávsja, vymovljávsʹ |
вимовля́лися, вимовля́лись vymovljálysja, vymovljálysʹ |
| feminine я / ти / вона |
вимовля́лася, вимовля́лась vymovljálasja, vymovljálasʹ | |
| neuter воно |
вимовля́лося, вимовля́лось vymovljálosja, vymovljálosʹ | |