From ви́- (vý-) + мірити (miryty)
ви́мірити • (výmiryty) pf (imperfective вимі́рювати or виміря́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́мірити, ви́мірить výmiryty, výmirytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ви́мірений výmirenyj impersonal: ви́мірено výmireno |
| adverbial | — | ви́міривши výmiryvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́мірю výmirju |
| 2nd singular ти |
— | ви́міриш výmiryš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́мірить výmirytʹ |
| 1st plural ми |
— | ви́мірим, ви́міримо výmirym, výmirymo |
| 2nd plural ви |
— | ви́мірите výmiryte |
| 3rd plural вони |
— | ви́мірять výmirjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́мірім, ви́мірімо výmirim, výmirimo |
| second-person | ви́міри výmiry |
ви́міріть výmiritʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́мірив výmiryv |
ви́мірили výmiryly |
| feminine я / ти / вона |
ви́мірила výmiryla | |
| neuter воно |
ви́мірило výmirylo | |