винахі́д(ник) (vynaxíd(nyk)) + -ниця (-nycja). Compare Belarusian вынахо́дніца (vynaxódnica).
винахі́дниця • (vynaxídnycja) f pers (genitive винахі́дниці, nominative plural винахі́дниці, genitive plural винахі́дниць, masculine винахі́дник)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | винахі́дниця vynaxídnycja |
винахі́дниці vynaxídnyci |
genitive | винахі́дниці vynaxídnyci |
винахі́дниць vynaxídnycʹ |
dative | винахі́дниці vynaxídnyci |
винахі́дницям vynaxídnycjam |
accusative | винахі́дницю vynaxídnycju |
винахі́дниць vynaxídnycʹ |
instrumental | винахі́дницею vynaxídnyceju |
винахі́дницями vynaxídnycjamy |
locative | винахі́дниці vynaxídnyci |
винахі́дницях vynaxídnycjax |
vocative | винахі́днице vynaxídnyce |
винахі́дниці vynaxídnyci |