From виплу́тувати (vyplútuvaty) + -ся (-sja)
виплу́туватися • (vyplútuvatysja) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | виплу́туватися, виплу́туватись, виплу́туваться vyplútuvatysja, vyplútuvatysʹ, vyplútuvatʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | виплу́туючись vyplútujučysʹ |
виплу́тувавшись vyplútuvavšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
виплу́туюся, виплу́туюсь vyplútujusja, vyplútujusʹ |
бу́ду виплу́туватися, бу́ду виплу́туватись, бу́ду виплу́туваться, виплу́туватимусь, виплу́туватимуся búdu vyplútuvatysja, búdu vyplútuvatysʹ, búdu vyplútuvatʹsja, vyplútuvatymusʹ, vyplútuvatymusja |
| 2nd singular ти |
виплу́туєшся vyplútuješsja |
бу́деш виплу́туватися, бу́деш виплу́туватись, бу́деш виплу́туваться, виплу́туватимешся búdeš vyplútuvatysja, búdeš vyplútuvatysʹ, búdeš vyplútuvatʹsja, vyplútuvatymešsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
виплу́тується vyplútujetʹsja |
бу́де виплу́туватися, бу́де виплу́туватись, бу́де виплу́туваться, виплу́туватиметься búde vyplútuvatysja, búde vyplútuvatysʹ, búde vyplútuvatʹsja, vyplútuvatymetʹsja |
| 1st plural ми |
виплу́туємся, виплу́туємося, виплу́туємось vyplútujemsja, vyplútujemosja, vyplútujemosʹ |
бу́демо виплу́туватися, бу́демо виплу́туватись, бу́демо виплу́туваться, виплу́туватимемось, виплу́туватимемося, виплу́туватимемся búdemo vyplútuvatysja, búdemo vyplútuvatysʹ, búdemo vyplútuvatʹsja, vyplútuvatymemosʹ, vyplútuvatymemosja, vyplútuvatymemsja |
| 2nd plural ви |
виплу́туєтеся, виплу́туєтесь vyplútujetesja, vyplútujetesʹ |
бу́дете виплу́туватися, бу́дете виплу́туватись, бу́дете виплу́туваться, виплу́туватиметесь, виплу́туватиметеся búdete vyplútuvatysja, búdete vyplútuvatysʹ, búdete vyplútuvatʹsja, vyplútuvatymetesʹ, vyplútuvatymetesja |
| 3rd plural вони |
виплу́туються vyplútujutʹsja |
бу́дуть виплу́туватися, бу́дуть виплу́туватись, бу́дуть виплу́туваться, виплу́туватимуться búdutʹ vyplútuvatysja, búdutʹ vyplútuvatysʹ, búdutʹ vyplútuvatʹsja, vyplútuvatymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | виплу́туймося, виплу́туймось vyplútujmosja, vyplútujmosʹ |
| second-person | виплу́туйся, виплу́туйсь vyplútujsja, vyplútujsʹ |
виплу́туйтеся, виплу́туйтесь vyplútujtesja, vyplútujtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
виплу́тувався, виплу́тувавсь vyplútuvavsja, vyplútuvavsʹ |
виплу́тувалися, виплу́тувались vyplútuvalysja, vyplútuvalysʹ |
| feminine я / ти / вона |
виплу́тувалася, виплу́тувалась vyplútuvalasja, vyplútuvalasʹ | |
| neuter воно |
виплу́тувалося, виплу́тувалось vyplútuvalosja, vyplútuvalosʹ | |