From виправля́ти (vypravljáty) + -ся (-sja)
виправля́тися • (vypravljátysja) impf (perfective ви́правитися)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | виправля́тися, виправля́тись, виправля́ться vypravljátysja, vypravljátysʹ, vypravljátʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | виправля́ючись vypravljájučysʹ |
виправля́вшись vypravljávšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
виправля́юся, виправля́юсь vypravljájusja, vypravljájusʹ |
бу́ду виправля́тися, бу́ду виправля́тись, бу́ду виправля́ться, виправля́тимусь, виправля́тимуся búdu vypravljátysja, búdu vypravljátysʹ, búdu vypravljátʹsja, vypravljátymusʹ, vypravljátymusja |
| 2nd singular ти |
виправля́єшся vypravljáješsja |
бу́деш виправля́тися, бу́деш виправля́тись, бу́деш виправля́ться, виправля́тимешся búdeš vypravljátysja, búdeš vypravljátysʹ, búdeš vypravljátʹsja, vypravljátymešsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
виправля́ється vypravljájetʹsja |
бу́де виправля́тися, бу́де виправля́тись, бу́де виправля́ться, виправля́тиметься búde vypravljátysja, búde vypravljátysʹ, búde vypravljátʹsja, vypravljátymetʹsja |
| 1st plural ми |
виправля́ємся, виправля́ємося, виправля́ємось vypravljájemsja, vypravljájemosja, vypravljájemosʹ |
бу́демо виправля́тися, бу́демо виправля́тись, бу́демо виправля́ться, виправля́тимемось, виправля́тимемося, виправля́тимемся búdemo vypravljátysja, búdemo vypravljátysʹ, búdemo vypravljátʹsja, vypravljátymemosʹ, vypravljátymemosja, vypravljátymemsja |
| 2nd plural ви |
виправля́єтеся, виправля́єтесь vypravljájetesja, vypravljájetesʹ |
бу́дете виправля́тися, бу́дете виправля́тись, бу́дете виправля́ться, виправля́тиметесь, виправля́тиметеся búdete vypravljátysja, búdete vypravljátysʹ, búdete vypravljátʹsja, vypravljátymetesʹ, vypravljátymetesja |
| 3rd plural вони |
виправля́ються vypravljájutʹsja |
бу́дуть виправля́тися, бу́дуть виправля́тись, бу́дуть виправля́ться, виправля́тимуться búdutʹ vypravljátysja, búdutʹ vypravljátysʹ, búdutʹ vypravljátʹsja, vypravljátymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | виправля́ймося, виправля́ймось vypravljájmosja, vypravljájmosʹ |
| second-person | виправля́йся, виправля́йсь vypravljájsja, vypravljájsʹ |
виправля́йтеся, виправля́йтесь vypravljájtesja, vypravljájtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
виправля́вся, виправля́всь vypravljávsja, vypravljávsʹ |
виправля́лися, виправля́лись vypravljálysja, vypravljálysʹ |
| feminine я / ти / вона |
виправля́лася, виправля́лась vypravljálasja, vypravljálasʹ | |
| neuter воно |
виправля́лося, виправля́лось vypravljálosja, vypravljálosʹ | |