From ви- (vy-) + руша́ти (rušáty). Compare Polish wyruszać.
вируша́ти • (vyrušáty) impf (perfective ви́рушити)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | вируша́ти, вируша́ть vyrušáty, vyrušátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | вируша́ючи vyrušájučy |
вируша́вши vyrušávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
вируша́ю vyrušáju |
бу́ду вируша́ти, бу́ду вируша́ть, вируша́тиму búdu vyrušáty, búdu vyrušátʹ, vyrušátymu |
2nd singular ти |
вируша́єш vyrušáješ |
бу́деш вируша́ти, бу́деш вируша́ть, вируша́тимеш búdeš vyrušáty, búdeš vyrušátʹ, vyrušátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
вируша́є vyrušáje |
бу́де вируша́ти, бу́де вируша́ть, вируша́тиме búde vyrušáty, búde vyrušátʹ, vyrušátyme |
1st plural ми |
вируша́єм, вируша́ємо vyrušájem, vyrušájemo |
бу́демо вируша́ти, бу́демо вируша́ть, вируша́тимемо, вируша́тимем búdemo vyrušáty, búdemo vyrušátʹ, vyrušátymemo, vyrušátymem |
2nd plural ви |
вируша́єте vyrušájete |
бу́дете вируша́ти, бу́дете вируша́ть, вируша́тимете búdete vyrušáty, búdete vyrušátʹ, vyrušátymete |
3rd plural вони |
вируша́ють vyrušájutʹ |
бу́дуть вируша́ти, бу́дуть вируша́ть, вируша́тимуть búdutʹ vyrušáty, búdutʹ vyrušátʹ, vyrušátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | вируша́ймо vyrušájmo |
second-person | вируша́й vyrušáj |
вируша́йте vyrušájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
вируша́в vyrušáv |
вируша́ли vyrušály |
feminine я / ти / вона |
вируша́ла vyrušála | |
neuter воно |
вируша́ло vyrušálo |