From ви́тлумачити (výtlumačyty) + -увати (-uvaty).
витлума́чувати • (vytlumáčuvaty) impf (perfective ви́тлумачити) (transitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | витлума́чувати, витлума́чувать vytlumáčuvaty, vytlumáčuvatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | витлума́чуваний vytlumáčuvanyj impersonal: витлума́чувано vytlumáčuvano |
adverbial | витлума́чуючи vytlumáčujučy |
витлума́чувавши vytlumáčuvavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
витлума́чую vytlumáčuju |
бу́ду витлума́чувати, бу́ду витлума́чувать, витлума́чуватиму búdu vytlumáčuvaty, búdu vytlumáčuvatʹ, vytlumáčuvatymu |
2nd singular ти |
витлума́чуєш vytlumáčuješ |
бу́деш витлума́чувати, бу́деш витлума́чувать, витлума́чуватимеш búdeš vytlumáčuvaty, búdeš vytlumáčuvatʹ, vytlumáčuvatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
витлума́чує vytlumáčuje |
бу́де витлума́чувати, бу́де витлума́чувать, витлума́чуватиме búde vytlumáčuvaty, búde vytlumáčuvatʹ, vytlumáčuvatyme |
1st plural ми |
витлума́чуєм, витлума́чуємо vytlumáčujem, vytlumáčujemo |
бу́демо витлума́чувати, бу́демо витлума́чувать, витлума́чуватимемо, витлума́чуватимем búdemo vytlumáčuvaty, búdemo vytlumáčuvatʹ, vytlumáčuvatymemo, vytlumáčuvatymem |
2nd plural ви |
витлума́чуєте vytlumáčujete |
бу́дете витлума́чувати, бу́дете витлума́чувать, витлума́чуватимете búdete vytlumáčuvaty, búdete vytlumáčuvatʹ, vytlumáčuvatymete |
3rd plural вони |
витлума́чують vytlumáčujutʹ |
бу́дуть витлума́чувати, бу́дуть витлума́чувать, витлума́чуватимуть búdutʹ vytlumáčuvaty, búdutʹ vytlumáčuvatʹ, vytlumáčuvatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | витлума́чуймо vytlumáčujmo |
second-person | витлума́чуй vytlumáčuj |
витлума́чуйте vytlumáčujte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
витлума́чував vytlumáčuvav |
витлума́чували vytlumáčuvaly |
feminine я / ти / вона |
витлума́чувала vytlumáčuvala | |
neuter воно |
витлума́чувало vytlumáčuvalo |