From ви́- (vý-) + холостити (xolostyty).
ви́холостити • (výxolostyty) pf (imperfective вихоло́щувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́холостити, ви́холостить výxolostyty, výxolostytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ви́холощений výxološčenyj impersonal: ви́холощено výxološčeno |
| adverbial | — | ви́холостивши výxolostyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́холощу výxološču |
| 2nd singular ти |
— | ви́холостиш výxolostyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́холостить výxolostytʹ |
| 1st plural ми |
— | ви́холостим, ви́холостимо výxolostym, výxolostymo |
| 2nd plural ви |
— | ви́холостите výxolostyte |
| 3rd plural вони |
— | ви́холостять výxolostjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́холостім, ви́холостімо výxolostim, výxolostimo |
| second-person | ви́холости výxolosty |
ви́холостіть výxolostitʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́холостив výxolostyv |
ви́холостили výxolostyly |
| feminine я / ти / вона |
ви́холостила výxolostyla | |
| neuter воно |
ви́холостило výxolostylo | |