From вмоч- (vmoč-) + -а́ти (-áty).
вмоча́ти • (vmočáty) impf (perfective вмочи́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вмоча́ти, вмоча́ть vmočáty, vmočátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | вмочачи́ vmočačý |
вмоча́вши vmočávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вмочу́ vmočú |
бу́ду вмоча́ти, бу́ду вмоча́ть, вмоча́тиму búdu vmočáty, búdu vmočátʹ, vmočátymu |
| 2nd singular ти |
вмочи́ш vmočýš |
бу́деш умоча́ти, бу́деш умоча́ть, вмоча́тимеш búdeš umočáty, búdeš umočátʹ, vmočátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
вмочи́ть vmočýtʹ |
бу́де вмоча́ти, бу́де вмоча́ть, вмоча́тиме búde vmočáty, búde vmočátʹ, vmočátyme |
| 1st plural ми |
вмочи́м, вмочимо́ vmočým, vmočymó |
бу́демо вмоча́ти, бу́демо вмоча́ть, вмоча́тимемо, вмоча́тимем búdemo vmočáty, búdemo vmočátʹ, vmočátymemo, vmočátymem |
| 2nd plural ви |
вмочите́ vmočyté |
бу́дете вмоча́ти, бу́дете вмоча́ть, вмоча́тимете búdete vmočáty, búdete vmočátʹ, vmočátymete |
| 3rd plural вони |
вмоча́ть vmočátʹ |
бу́дуть умоча́ти, бу́дуть умоча́ть, вмоча́тимуть búdutʹ umočáty, búdutʹ umočátʹ, vmočátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вмочі́м, вмочі́мо vmočím, vmočímo |
| second-person | вмочи́ vmočý |
вмочі́ть vmočítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вмоча́в vmočáv |
вмоча́ли vmočály |
| feminine я / ти / вона |
вмоча́ла vmočála | |
| neuter воно |
вмоча́ло vmočálo | |