врем'я

Ukrainian

Borrowed from Old Church Slavonic врѣмѧ (vrěmę). Doublet of вере́м'я (verémʺja), the inherited form.

вре́м'я • (vrémʺja) n inan (genitive вре́м'я or вре́мені, uncountable)

Declension of *вре́м'я*
(inan sg-only n-stem neut-form accent-a)
	singular
nominative	вре́м'я vrémʺja
genitive	вре́м'я, вре́мені vrémʺja, vrémeni
dative	вре́м'ю, вре́мені vrémʺju, vrémeni
accusative	вре́м'я vrémʺja
instrumental	вре́м'ям, вре́менем vrémʺjam, vrémenem
locative	вре́м'ї, вре́мені vrémʺji, vrémeni
vocative	вре́м'я vrémʺja

Hrynchyshyn, D. H., editor (1977), “врѣмѧ, времѧ”, in Словник староукраїнської мови XIV–XV ст. (in Ukrainian), volume 1 (А – М), Kyiv: Naukova Dumka, page 200
Hrynchyshyn, D. H., editor (1998), “время, времіє, времня, времѧ, врѣмѧ”, in Словник української мови XVI – 1-ї пол. XVII ст. (in Ukrainian), numbers 5 (впрашати – выпродати), Lviv: KIUS, →ISBN, page 17
Hrinchenko, Borys, editor (1907–1909), “врем'я”, in Словарь украинского языка (in Russian), Kyiv: Kievskaya starina
Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “врем'я”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “вре́м'я”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 3 (відстава́ння – ґура́льня), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
“врем'я”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)