From в- (v-) + ці́лити (cílyty).
вці́лити • (vcílyty) pf (imperfective вціля́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вці́лити, вці́лить vcílyty, vcílytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | вці́лений vcílenyj impersonal: вці́лено vcíleno |
| adverbial | — | вці́ливши vcílyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | вці́лю vcílju |
| 2nd singular ти |
— | вці́лиш vcílyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | вці́лить vcílytʹ |
| 1st plural ми |
— | вці́лим, вці́лимо vcílym, vcílymo |
| 2nd plural ви |
— | вці́лите vcílyte |
| 3rd plural вони |
— | вці́лять vcíljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вці́льмо vcílʹmo |
| second-person | вціль vcilʹ |
вці́льте vcílʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вці́лив vcílyv |
вці́лили vcílyly |
| feminine я / ти / вона |
вці́лила vcílyla | |
| neuter воно |
вці́лило vcílylo | |