вчи́тель • (včýtelʹ) m pers (genitive вчи́теля, nominative plural вчителі́, genitive plural вчителі́в, feminine вчи́телька, relational adjective вчи́тельський)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | вчи́тель včýtelʹ |
вчителі́ včytelí |
genitive | вчи́теля včýtelja |
вчителі́в včytelív |
dative | вчи́телеві, вчи́телю včýtelevi, včýtelju |
вчителя́м včyteljám |
accusative | вчи́теля včýtelja |
вчителі́в včytelív |
instrumental | вчи́телем včýtelem |
вчителя́ми včyteljámy |
locative | вчи́телеві, вчи́телю, вчи́телі včýtelevi, včýtelju, včýteli |
вчителя́х včyteljáx |
vocative | вчи́телю včýtelju |
вчителі́ včytelí |