From відділи́ти (viddilýty) + -ся (-sja)
відділи́тися • (viddilýtysja) pf
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відділи́тися, відділи́тись, відділи́ться viddilýtysja, viddilýtysʹ, viddilýtʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | відділи́вшись viddilývšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відділю́ся, відділю́сь viddiljúsja, viddiljúsʹ |
| 2nd singular ти |
— | відді́лишся viddílyšsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відді́литься viddílytʹsja |
| 1st plural ми |
— | відді́лимся, відді́лимося, відді́лимось viddílymsja, viddílymosja, viddílymosʹ |
| 2nd plural ви |
— | відді́литеся, відді́литесь viddílytesja, viddílytesʹ |
| 3rd plural вони |
— | відді́ляться viddíljatʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відділі́мся, відділі́мося, відділі́мось viddilímsja, viddilímosja, viddilímosʹ |
| second-person | відділи́ся, відділи́сь viddilýsja, viddilýsʹ |
відділі́ться viddilítʹsja |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відділи́вся, відділи́всь viddilývsja, viddilývsʹ |
відділи́лися, відділи́лись viddilýlysja, viddilýlysʹ |
| feminine я / ти / вона |
відділи́лася, відділи́лась viddilýlasja, viddilýlasʹ | |
| neuter воно |
відділи́лося, відділи́лось viddilýlosja, viddilýlosʹ | |